СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
БРІ́ВКА
2
, и, ж.
1
.
Підвищений край канави або насипу, утворений викопаною землею; край залізничного полотна, шляху і т. ін
.
Яка знайома ця стежка брівкою насипу до заводу і яка вона завжди нова!
(О. Кундзич)
.
2
.
Позначений край бігової або гоночної доріжки (на стадіоні, іподромі і т. ін.)
.
Голосов як чемпіон мав право ставати, не тягнучи жеребка, біля самої брівки
(В. Собко)
.