СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
БРИ́ТИ
2
, ів, мн. (одн. брит, а, ч.).
1
.
іст.
Кельтські племена, що становили основне населення Британії з VIII ст. до н. е. по V ст. н. е.
Інженери не можуть зрозуміти, яким чином древні брити спорудили Стоунхендж, не маючи під рукою ні кранів, ні потужних бульдозерів
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
книжн., заст.
Англійці
.
Так ось вона – ця круча Альбіону, Вапнисто-білий невисокий щит, Який, немов удану перепону, Поперед себе звів гордливий брит
(М. Бажан)
.