СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
БРИТОГОЛО́ВИЙ
, а, е.
1
.
З бритою головою
.
Праворуч від жінки сидить по-армійському випростаний бритоголовий мужчина в цивільному, за ним – смаглявий військовий з сивиною на скронях
(О. Гончар)
;
На двадцяти шести лавках по чотири гребці, голі до пояса, бритоголові, забиті в кайдани, прикуті до товстезного ланцюга
(П. Загребельний)
.
2
.
у знач. ім. бритоголо́вий,
вого,
ч., жарг.
Член злочинного угруповання, характерною ознакою зовнішності якого є брита голова
.
Я спробував зайняти своє місце, але цей бритоголовий почав пояснювати мені, що повиколює очі
(з газ.)
.