СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАДДЕ́РТИ
НАДДИРА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., НАДДЕ́РТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. надде́р, де́рла, ло і надідра́в, дра́ла, ло; наказ. сп. наддери́; док.
1
.
що.
Трохи розривати, роздирати що-небудь зверху, скраю; надривати
.
Ілько наддер шкоринку з картоплі, припав губами – картопля була ще тепла і смачна-смачна, зроду такої, либонь, не доводилось куштувати
(Є. Гуцало)
.
2
.
кого, що, діал.
Здирати частину шкури з тварини
.
Їдну козу наддер, та вона вирвалася та побігла
(Сл. Б. Грінченка)
.