СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАДДА́ТИ
НАДДАВА́ТИ
, даю́, дає́ш, недок., НАДДА́ТИ, да́м, даси́, док.
1
.
чого, що і без прям. дод.
Додавати що-небудь до того, що вже було
.
Гарно мені, що він
[чай]
і в руки гріє.., і бадьорить мене, неначе сили наддає
(Панас Мирний)
;
Утікання наддавало страху, діти бігли ще швидше
(Іван Ле)
;
Сонце немовби наддало рішучості людям, що скупчились перед ворітьми. Гомін піднісся, зміцнів
(Є. Кротевич)
;
Вона .. не спинилася б нізащо, навпаки, наддала б ще більшої моторності ногам, побігла б, як вітер
(В. Фіялко)
;
// 
кому, чому.
Робити кого-, що-небудь якимсь, надаючи певної якості, властивості
.
Червоний убір на голові .. наддавав їй вид сільської дівчини в квітках
(І. Нечуй-Левицький)
;
Тьмяне світло з вулиці, без проміння яскравого сонця наддає всім речам в хаті якийсь похмурий вигляд...
(Л. Старицька-Черняхівська)
.
2
.
чого і без дод.
Прискорювати, збільшувати швидкість руху
.
Мусій крутив над головою кінцем віжок, від чого розпалений жеребець наддавав бігу
(Л. Смілянський)
;
Не знаю випадків, коли .. втікач зупинявся. Навпаки – наддавав, і наш сьогоднішній втікач не виняток
(А. Кокотюха)
;
Як наддав
[листоноша]
зі своєю поштою – лиш смуга встала, зашелестіло золоте листя під ногами
(Є. Гуцало)
;
Антілох до баских гукнув .. батькових коней: – Ну-бо, наддайте і ви! Й біжіть якомога жвавіше!
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
.