СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
МІЩА́НКА
, и, ж.
Жін. до міщани́н.
– Мене прозивають міщанкою (вона була донька горожанина таки з того містечка, але тепер уже пані), а за тебе будуть говорити, що купуєш булки по два крейцарі
[крейцари]
(Л. Мартович)
;
Виведена із села, відлучена від нього, Варка не могла стати міщанкою
(Б. Харчук)
;
Напроти доктора на лаві сидять якісь дві жінки, з вигляду крамарки або багаті міщанки
(В. Гжицький)
;
Колишній лисянський мешканець, одружений на лисянській міщанці, Дмитрієв був грек родом, перейняв тутешні мову й звичаї, доскочив у війську Самойловича ротмістрського чину
(Ю. Мушкетик)
;
Вигнаний, він пішов, не дуже образившись, і сказав при відході: “Я так і знав, що ви міщанка”
(В. Підмогильний)
.