СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
МІШУРА́
, и́, ж.
1
.
Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін
.
У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури, кричущих костюмах
(з мемуарної літ.)
;
Дівчата зловтішно копалися, порпалися в її убогому й химерному вбранні з блискіток і мішури
(із журн.)
;
// 
Прикраси для ялинки у вигляді гірлянд із таких ниток
.
Уперше в житті Лесик побачив ялинку, прикрашену позолоченою мішурою
(із журн.)
.
2
.
перен.
Щось показне (у 3 знач.), обманливе
.
З Антоном Андрійовичем тримався
[управитель]
серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото
(С. Добровольський)
;
Глядач все одно приходить в театр за суттю, а не за зовнішньою мішурою
(В. Хрущак)
.