СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
МІ́ШМА
, розм.
1
.
присл.
Те саме, що впере́міш.
Думки мішма йшли у неї в голові, вона почувала тільки, що нове, страшне лихо от-от упаде їй на голову
(Б. Грінченко)
;
Мішки з цукром .. лежали мішма з дитячими ляльками й розчавленими консервними бляшанками
(Ю. Смолич)
;
На розгорнутих сторінках мішма миготіли сині й червоні літери
(М. Сиротюк)
;
Марійка підбирала муку в мисчину. Зерно мішма – жито, пшениця, ячмінь, підсушене на печі
(Б. Харчук)
.
2
.
у знач. ім. мі́шма,
и,
ж., рідко.
Те саме, що мішани́на 2
.
Вони говорили разом, одна про те, а друга про інше, і їх бесіда зливалась в якусь кумедну мішму...
(М. Коцюбинський)
.