СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
МІШКОВИ́НА
, и, ж.
Груба, міцна тканина для мішків та пакування чого-небудь
.
Поклавши на стіл свій пакунок, Федір Іванович звернувся до жінки, щоб дала щось – може, клейонку стару чи хоч мішковину – щоб загорнути
(А. Головко)
;
Навипрохували дівчата й хлопці у матерів сирових полотен, позшивали разом з мішковиною й, розстеливши на всю клуню, запросили умільця: намалюйте!..
(О. Гончар)
;
Баба клала бур'ян на мішковину і зносила сусідським кролям
(Є. Пашковський)
;
Слимаків задурюємо дощечками, мішковиною, гарбузовими кірками й кошиками соняшника
(М. Дочинець)
;
* Образно.
Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі
(Ю. Яновський)
.