СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
МІШЕ́ЧНИК
, а, ч., іст.
Той, хто займається мішечництвом
.
Після третього дзвінка потяг постояв ще стільки, щоб кондуктори і залізничні охоронники встигли висадити мішечників із їхніми клунками й мішками, і тільки тоді рушив
(П. Панч)
;
Легко проскакую під вагоном на другий бік поїзда, де людей значно менше, і, разом з кількома мішечниками, вилажу на буфер, а потім і до тамбура
(П. Колесник)
;
У середині 1918 р. гроші були знецінені, Україну заполонили мішечники – жителі міст, які їхали на село міняти нехитрий скарб на борошно
(з навч. літ.)
.