СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
МІ́ШАНКА
, и, ж.
1
.
с. г.
Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно
.
Молоді горіхи краще висаджувати на ґрунтах, де перед цим росли злакові чи бобові (люцерна, горох) або мішанка
(з навч. літ.)
;
Карпо підходив до хури, брав вилами пахучу мішанку і розстеляв її тонкими валками попід хлівом
(А. Іщук)
;
Діти бігли за возом: менші чубарилися в пилюці за здобич, а доросліші скубли мішанку з драбин
(Є. Пашковський)
.
2
.
с. г.
Різна кормова суміш
.
Птахів, що утримуються у вольєрах, годують вологими мішанками та цілим зерном
(з навч. літ.)
;
– До посту треба давати худобі мішанку. А з посту тоді вже й сінця можна... – міркує лагідно Семен Гнида
(М. Івченко)
;
Купили ви свиню, приміром. Не свиню, а порося. Замішали їй мішанки там чи чого іншого, разів кільканадцять винесли – зирк: – уже підсвинок
(Остап Вишня)
;
Тимко якраз готував корові мішанку
(Григорій Тютюнник)
.
3
.
розм.
Те саме, що мішани́на 1
.
Але ж у дійсності нам не доводиться бачити такої Мішанки різних речей. І ніколи її не буває. Справді-бо, з різних начатків
[початків]
ті речі постали; і спільні Деякі з первістків тих, але завжди у різних сполуках
(М. Зеров)
;
Птахарня ото наша... Леггорни всі повинні бути. Поки що мішанка, та нічого – будуть усі леггорни
(Остап Вишня)
;
У прозорій воді зграї риби накидалися на столик, куди клали мішанку з макухи, пророслого зерна, крейди
(І. Багмут)
.