СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
МІЦЬ
, мо́ці, ж.
1
.
Те саме, що мі́цність.
– Порядний якийсь майстер робив
[браму], ..
на міць ізроблена!
(Л. Мартович)
;
– Ми коли вимурували його
[корівник],
то спершу випробували на міць: всією бригадою забрались на самий верх і давай гопака гуртом
(О. Гончар)
;
Він
[дядько]
був одружений, мав жінку і трьох таких шибеників, як я, котрі часто мене перестрівали, коли я повертався зі школи, і випробовували на мені міць своїх портфелів та палітурки книжок
(О. Чорногуз)
;
Уперше випробовувалась на міць не словами, а ділом необхідність говорити правду і тільки правду
(А. Михайленко)
.
2
.
Фізична сила
.
Гаїнка .. йшла швидко, моторно, і, мов якась нова снага, нова міць уступала в неї, – мов не йшла вона, а самі ноги її несли
(Б. Грінченко)
;
– Стій і дивись, парубче, як ці кучматі дуби зачаровано зупинились перед полянкою! І хто зупинив цю горду парубочу міць?.. Оця єдина берізка!
(М. Стельмах)
;
Вся його
[Києва]
увага і воля, вся міць рук і ніг, весь розум і досвід тепер зосередились на одному – перемогти!
(В. Малик)
;
Хлопець стиснув кулаки, немов спробував відчути міць своїх м'язів
(Р. Іваничук)
.
3
.
Велика сила чого-небудь; могутність
.
– Держися, хлопе, руками й ногами землі, бо то твоя міць. Хлоп без землі, що риба без води
(Б. Лепкий)
;
Така пшениця – то багатство держави, її міць
(Є. Доломан)
;
На Сході кипить господарське життя, народжується промислова і хліборобська міць держави, не перестають виникати перейняті українською ідеєю нові політичні осередки
(Д. Павличко)
;
Міцно вірять скіфи у надприродну, незвичайну і непідвладну людині міць зброї
(В. Чемерис)
.
4
.
Сила як можливість, здатність робити що-небудь
.
Вона почала кричати на всю міць легких
[легень]
в надії, що коли не Остап, то хтось інший почує її
(М. Коцюбинський)
;
Вона почувала міць свого хисту, свій дужий голос, завдяки якому вона посіла майже перше місце серед співучениць по консерваторії
(В. Підмогильний)
;
Повітря тут втратило вересневу міць, стало в'язким і затхлим
(М. Стельмах)
;
То був втомлений, приглухлий голос старого чоловіка, в голосі чулася міць, вгадувалася давнолітня звичка до повелінь
(П. Загребельний)
.