СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
МІЦНЮ́ЩИЙ
, а, е, розм.
Дуже міцний
.
Це були великі, важкі, зате міцнющі англійські штиблети з гетрами замість обмоток
(В. Шкляр)
;
Уперше за майже рік нелегких мандрів хлопець раптом відчув спокій і віру – як за міцнющим кам'яним муром
(Люко Дашвар)
;
Детективи сиділи у кав'ярні “Асторія”, пили міцнющу каву
(В. Кожелянко)
;
Таня, ледь лизнувши, скривилась, відставила чарку: ух, і міцнюща ж!
(А. Дімаров)
;
У нього ще єсть у широченному кисеті добра міцнюща махорка
(М. Йогансен)
.