СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
МІЦНЕ́НЬКО
, розм.
Присл. до міцне́нький.
Галя прокинулася, почула, що міцненько її обняли – то менший брат обняв її
(Марко Вовчок)
;
На хвилі несподіваної радості Петро приліпився на краєчку поряд, обійняв дружину міцненько
(Люко Дашвар)
;
– Давайте миритись, та розцілуйте міцненько вашого чоловіка
(В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона)
;
* Образно.
Обкрутить
[Тупокопилий]
дебеленько, міцненько, щоб ти тільки те й робив, що вправненько, смирненько за хазяйським плугом ходив
(О. Ковінька)
.