СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІЦНЕ́НЬКИЙ
, а, е, розм.
Досить міцний
.
Коли готовий столик стояв під вікном – акуратненький, міцненький, – серце сповнювалося гордості й самоповаги
(В. Нестайко)
;
– Лють сліпа і не бачить далі свого носа. Не з мечем треба йти до реєстровців, а з сіткою, м'якенькою та міцненькою
(В. Чемерис)
;
– Дайте таки здоровеньких та міцненьких
[дівчат],
бо міцний чоловік, як міцний горщик, не розкипить на жару
(І. Нечуй-Левицький)
;
В Гапонівці ж священик був, хоч і в похилих літах, але ще міцненький
(Валерій Шевчук)
;
Сухорляві, але міцненькі руки держали на плечі великий кошик, повний малини
(Леся Українка)
;
Заснула удова, та й Галя й себе заколисала своєю пісенькою і впала сама коло мами у міцненькому сні
(Марко Вовчок)
;
Мій дядько Панас був, як-то кажуть, міцненький у селі, він оженився колись на немолодій, зате багатій і бездітній вдові
(П. Козланюк)
.