СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
МІ́ТЧИК
, а, ч.
Інструмент у вигляді гвинта для нарізування внутрішньої різьби
.
Замість захоплювача на кінці триланцюгової конструкції маніпулятора може бути закріплено змінний інструмент (свердло, фреза, мітчик і т. ін.)
(з наук.-техн. літ.)
;
Конічні мітчики застосовують звичайно для нарізування різьб у наскрізних отворах
(з навч. літ.)
;
Панюшкін, а слідом за ним і Світлана по-новому шліфували мітчики
(П. Автомонов)
.