СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІТЛИ́ЦЯ
, і, ж.
1
.
Трав'яниста рослина родини злакових із складним колосом
.
Прокіп махав грабками, не розбираючи, .. чи овес, чи стоколос, мітлиця чи усякий бур'ян
(І. Нечуй-Левицький)
;
Мокрі мітлиці лоскотали черево та груди, він
[кінь]
нагнув шию, занурив голову в трави, що аж чвиркали під копитами
(В. Дрозд)
;
Крім тимофіївки, пошкоджують колосові мухи вівсяницю червону, мітлицю і жито
(з наук. літ.)
.
2
.
Те саме, що міте́лка 1
.
Попливли очерети, киваючи їй мітлицями-султанами, гукнув тривожно бугай, крякнула наполохана качка
(В. Близнець)
.