СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІТКА́ЛЬ
, ю, ч.
Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення
.
Поклав
[Федір]
долоню на тонкий міткаль куценької сорочки, й рука прикипіла до розпашілого уві сні соковитого тіла
(М. Циба)
;
Міткаль використовують для виготовлення дерматину і клейонки
(з навч. літ.)
;
За звичаєм, наречена має три рази скинути хустку чи міткаль з голови й дозволити накрити себе тільки на третій раз
(із журн.)
.