СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІТИНГУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
1
.
Організовувати мітинги, брати участь у мітингах
.
Командир загону вирішив провести в селі мітинг. Він взагалі любив мітингувати – і скажу вам, що говорив він, як Цицерон
(Ю. Збанацький)
;
Мітингували з ранку й до вечора. Панський каретний сарай було перетворено в клуб, настелено сцену
(О. Гончар)
;
Ми боремося. Нас кинули одне на одного, і ми піддались. Кричимо. Мітингуємо
(Л. Костенко)
;
Майдани й вулиці мітингували, військовики також сперечалися на трибунах, якою має бути їхня революційна рада і влада
(В. Шкляр)
;
– Тільки не забувай, – отаман знову почав збиватися на патетику, ніби мітингуючи, – що ми не самі в губернії
(А. Кокотюха)
.
2
.
[I]розм.[/I]
Вести беззмістовні дебати, розмови, які не допомагають, не сприяють вирішенню справи
.
– О, він уже спить. – Ну от, а ми тут мітингуємо
(Л. Юхвід)
;
Умів лише мітингувати і не торкавсь ніяких справ. Весь вік людьми (хоч їх десяток!) З трибуни твердо керував
(М. Гірник)
;
“Чого вони
[люди]
там мітингують?” – несхвально подумав Петро Дем'янович, забираючись по косогору дедалі вище
(О. Гончар)
;
* Образно.
В густому листі мітингували горобці
(Ю. Збанацький)
.