СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІ́ТА
, и, ж., заст.
Позначка, помітка
.
Мовчки підійшла
[дівчина]
до піаніно. Ніби спересердя, вона грюкала кришкою і, розкривши свою теку, почала щось записувати, придивляючись до міти на фортепіано
(Олесь Досвітній)
;
* У порівн.
Це – козацька могила. Вона мені як міта, як віха, як звик
[знак]
журби та тривоги
(Ю. Мушкетик)
.