СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
МІ́СЯЦЬ
, я, ч.
1
.
тільки одн. (в астрономії з великої літери).
Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відбитим сонячним світлом
.
Тихо спускається нічка осіння, – Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння; Здалека луна
(Леся Українка)
;
У непевнім блиску місяця видно було у полі озерце, переткане очеретом
(К. Гриневичева)
;
Найдивнішим за все для неї в цих фотографіях було те, що знімки протилежного боку Місяця виявилися схожими на звичний вигляд місячної поверхні, завжди відкритої для Землі
(В. Владко)
;
Червоно світить місяць над горбом, і тиша така тиха, аж холодна
(М. Вінграновський)
;
4 жовтня 1957 року – день народження першого крихітного штучного Місяця – назавжди увійде в історію науки
(з наук.-попул. літ.)
;
* У порівн.
Через Прут перекинувся срібний, як місяць, шлях у таємничі плавні, завиті сріблястим серпанком імли
(М. Коцюбинський)
;
Сонце всипало річку блискітками, і човник пливе, як місяць між зорями
(В. Близнець)
;
Йде вона
[красуня]
з невидимого в сутінку горба, спускається, як місяць, коли йому досить висіти в небі
(Валерій Шевчук)
.
2
.
Одиниця обчислення часу за сонячним календарем, співвідносна з однією дванадцятою частиною року
.
Директор поклав їм
[селянам]
плату по три карбованці на місяць на панських харчах
(І. Нечуй-Левицький)
;
Сценарій “Аероград” я написав у Москві за два в половиною місяці
(О. Довженко)
;
Це було в Харкові .. в золотім місяці вересні
(О. Гончар)
;
Два місяці я вивчала звичаї плем'я, знайомилася з людьми, розпитувала про екзотичну недугу
(О. Бердник)
;
Весілля було назначене за місяць, але приготування почалися негайно
(С. Андрухович)
;
– Скільки ти платиш за день оренди? – Тут за місяць рахують, а не за день. Тисячу гривень за місяць
(Г. Вдовиченко)
;
Ми востаннє бачились десь місяць тому, було ще зовсім холодно
(С. Жадан)
.
Дру́га полови́на дня (ти́жня, мі́сяця і т. ін.)
(1)
 
Мі́сяць на уще́рбі (уще́рблений, щерба́тий і т. ін.)
фаза Місяця, коли з Землі видно частину його диска, опуклою стороною зверненого до Сонця перед світанком
.
Виступа Щербатий місяць з-за могили
(Т. Шевченко)
;
І місяць на ущербі мовби притухає
(Д. Мордовець)
;
Полк робив свої немудрі й нескладні справи під щербленим місяцем
(Ю. Яновський)
;
Щербатий місяць поволі плив по неозорому небі, спокійно оглядаючи принишклу землю
(І. Білик)
;
Не блимала жодна зірочка, тільки показався серпик місяця на ущербі, та й то аж далеко після півночі
(Ю. Лісняк, пер. з тв. Р. Стівенсона)
;
(2)
 
Мі́сяць у мі́сяць
кожний місяць; щомісяця
.
– Падають грошики з місяця у місяць – живи та радуйся, синку. А він...
(Люко Дашвар)
;
Місяць у місяць цех виконує державні завдання
(з газ.)
;
(3)
 
Молоди́й мі́сяць
фаза Місяця, коли він із Землі спостерігається на небі як тонкий серп, звернений опуклою стороною до Сонця в кінці світлового дня
.
І блисне ріжок молодого місяця.., задзвонить маржина дорогою калаталами
(Г. Хоткевич)
;
Серпик молодого місяця канув поза смереки на чолопку Шешорської гори, а тоді посипався з неба метеоритний дощ
(Р. Іваничук)
;
(4)
 
Непо́вний мі́сяць
фаза Місяця, коли видно лише частину його диска
.
Неповний місяць плавав над лісом
(Ю. Бедзик)
;
Пе́рша полови́на дня (ти́жня, мі́сяця і т. ін.)
(5)
 
По́вний мі́сяць <Мі́сяць у по́вні>
фаза Місяця, коли із Землі видно весь його диск, освітлений Сонцем
.
Мати вербу тую
[свячену]
варять, а воду зливають у ночви і при повному місяці купають малу Вустю
(Ю. Яновський)
;
Допитливість Іванова була невситима. .. Чому сонце сходить і чому заходить? Чому місяць буває то серпастий, то в повні?
(П. Колесник)
;
Повний місяць залив селище синім примарним світлом
(Ю. Бедзик)
;
Яскравий повний місяць добре освітлював двір та інші будови
(Д. Білий)
;
У пе́рших (оста́нніх, сере́дніх і т. ін.) чи́слах мі́сяця
(6)
 
Сидери́чний мі́сяць,
астр.
проміжок часу між двома послідовними поверненнями Місяця в одне й те саме місце небесної сфери відносно зір; зоряний місяць
.
Сидеричний місяць дорівнює 27,3 доби і є однаковим для осьового та орбітального обертання супутника
(з наук. літ.)
;
За сидеричний місяць Місяць робить повне обертання навкруги Землі й одночасно навкруги своєї осі щодо Сонця
(з навч. літ.)
;
(7)
 
Синоди́чний мі́сяць,
астр.
проміжок часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця
.
Вже тисячі років тому було визначено довжину синодичного місяця
(з наук.-попул. літ.)
;
На початку січня Сонце входить у зону затемнень, і при фазі нового місяця настає часткове сонячне затемнення, а ще через синодичний місяць – знову часткове сонячне затемнення, а між ними – повне місячне затемнення
(з навч. літ.)
;
Фа́зи Мі́сяця
(8)
 
Медо́вий мі́сяць
:
а)
 
(перев. у кого, чий)
початок подружнього життя
.
– Медовий місяць нашого щасливого подружнього життя, і я .. в такому настрої
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Сказано: медовий місяць – солодше від усього на світі, – пояснив Пацюк
(Панас Мирний)
;
Пан Купа з Роксоланою побралися недавно, – тривав іще .. медовий місяць
(О. Ільченко)
;
– Як не кажіть, а місяць у вас
[Катрі та Павла]
медовий...
(В. Кучер)
;
Медовий місяць видався їм обом довгим роком, але все одно коротким
(В. Чемерис)
;
б)
 
приємний, радісний і т. ін. період у житті кого-небудь
.
– Ти дуже радів, .. що життя твоє родинне – суцільний медовий місяць
(П. Колесник)
;
Настав тоді Нокентієві медовий місяць. Як вечір, так він і в хату
[до вдови]
(Ю. Збанацький)
;
Неподаровані ще букети стояли в лантухах під стіною і пахли медовим місяцем курортів
(Є. Пашковський)
;
в)
 
найкраща пора кого-, чого-небудь; період розквіту
.
Газет і журналів у медові місяці гетьманського захоплення владою було, мабуть, не менш, ніж у столиці світу – Парижі
(Грицько Григоренко)
;
– Маємо медовий місяць українства, панно Софіє, га?
(Ю. Смолич)
;
Веселиться Гуляйполе, справляє медовий місяць своєї свободи
(О. Гончар)
;
На мі́сяць бреха́ти / однокр. брехну́ти
На мі́сяць ви́ти
(9)
 
Як мі́сяць у не́бі <Як па́лець>,
перев. зі сл.
один
,
сам
уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім один, самітний
.
За тополями стоять десь сумні мури, а за деревами, за мурами ходить довгими коридорами благочестивий Савка, один, як місяць у небі, і трубить-трубить у всі дуди, аж виє
(С. Васильченко)
;
Закортіло мені подивитися, хто ж у моїй хаті за хазяїна тепер править, бо одинцем я жив, один як палець
(Остап Вишня)
;
– Ми – це я, один, як місяць у небі
(М. Стельмах)
;
Сам
[хлопець]
на світі, як місяць у небі
(П. Загребельний)
;
[Як (мов, ні́би і т. ін.)] з не́ба (рідше з мі́сяця) впа́сти (звали́тися)