СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-8. (А-МІШУ́РНИЙ)
?
АБАЖУ́Р
, а, ч.
Частина світильника, звичайно у вигляді ковпака, признач. для зосередження і відбиття світла та захисту очей від його впливу
.
Моя лампа під широким картоновим абажуром ділить хату на два поверхи – вгорі темний, похмурий, важкий; під ним – залитий світлом
(М. Коцюбинський)
;
На столику стояла свічка під абажуром
(Леся Українка)
;
Вкрита абажуром настільна лампа освітлювала тільки куток кімнати
(С. Журахович)
.