СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЛІХТА́РНИК
, а, ч., іст.
Робітник, що обслуговував вуличні ліхтарі
.
Непомітно випливали з туману ліхтарники, розносячи світло. Тихими вулицями .. розтеклися з легким гойданням червоні вогні
(М. Коцюбинський)
;
– Я згадав одного ліхтарника Затку: він служив на газовій станції на Летні, засвічував і гасив ліхтарі
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
;
Маленький принц ніяк не міг збагнути, навіщо серед небес, на планетці, де немає ні будинків, ні жителів, потрібні ліхтар та ліхтарник
(А. Перепадя, пер. з тв. А. де Сент-Екзюпері)
.