СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЛІ́ТУВА́ТИ
, лі́ту́ю, лі́ту́єш, недок.
1
.
перев. з обставиною місця.
Проводити де-небудь літо; жити десь літом
.
В дуплі старої груші літували шпаки, а в підліску за городом вовтузилися невгамовні сойки
(В. Дрозд)
;
Розміркувавши, де ставитиме землянку, в якій можна літувати, .. Стир водночас мав вибрати місце для капища
(Ю. Покальчук)
.
2
.
тільки 3 ос., гідр.
Залишатися на літо без води (про штучні водойми)
.
Щороку один зі ставків літує
(з газ.)
.