СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
АБОНЕМЕ́НТ
, а, ч.
1
.
Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.) протягом певного часу
;
// 
Документ, що посвідчує це право
.
Коли приїжджав народний театр до столиці, Дорко брав абонемент і щодня приходив на вистави театральні
(О. Маковей)
.
2
.
Реєстрова бібліотечна картка читача-абонента
.
На абонементі Кравченка записано понад п'ятдесят книг класиків російської і української літератури
(з газ.)
.
(1)
 
Міжбібліоте́чний абонеме́нт
форма обміну книжками між бібліотеками
.
Через систему міжбібліотечного абонемента ми маємо можливість задовольняти запити читачів, одержуючи для них з інших великих книгосховищ ті книги, яких у нас немає
(з наук.-попул. літ.)
.