СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛАТ
, у, ч., розм.
Знайомство, зв'язки і т. ін., що використовуються в особистих інтересах
.
Був блат на все
(І. Франко)
;
– Таке скажете, дядьку! – розсудливо мовив племінник. – Хіба без блату в народні
[артисти]
проб'єшся?
(А. Крижанівський)
.
(1)
 
По бла́ту,
фам.
завдяки знайомству, зв'язкам або за протекцією
.
– Це я даю Козакову по блату, – висловлювався сержант про себе в третій особі
(О. Гончар)
.