СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛАКИ́ТНИЙ
, а, е.
1
.
Небесно-голубого кольору; голубий
.
Як небо блакитне – нема йому краю. Так душі почину і краю немає
(Т. Шевченко)
;
Бліде лице з блакитними очима визирнуло з кімнати
(Панас Мирний)
;
На ній
[Катрусі]
уже було найкраще її блакитне плаття
(М. Хвильовий)
;
Блакитним цвітом рясту .. цвіли горби земні
(М. Бажан)
;
Блакитне поле з'являлося на всіх відомих українських гербах, які набували загальноукраїнського значення
(із журн.)
;
* Образно.
Душно... Вікно одчинити? Ні – тихо Мрії блакитні влетять у вікно
(М. Рильський)
;
Небо входить в дім, Блакитним словом колискову пісню творить
(М. Вінграновський)
.
2
.
Уживається як складова частина біологічних, ботанічних, зоологічних та інших назв
.
Найагресивніша велика біла акула. Їй до пари тигрова, блакитна та деякі інші види
(з навч. літ.)
;
Згадайте, які чудові пейзажі створюють блакитні ялини
(з газ.)
.