СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛАЗНЮВА́ТИ
, ю́ю, ю́єш, недок.
1
.
Бути блазнем (у 2 знач.)
.
Став
[Тиміш]
мандрівним лицедієм, блазнював на базарі перед усією громадою
(О. Ільченко)
.
2
.
перен., зневажл.
Удавати з себе дурника, штукаря
.
[
Ольга
:]
Коли ви перестанете блазнювати, Бобочка? Невже ви не можете говорити нормально?
(В. Собко)
;
Всі тут ладні блазнювати, лише думати нема кому
(Р. Іваничук)
;
Майстрові не залишається нічого іншого, як блазнювати, щоранку підтягуючи гирю всесвітнього годинника, бо мовляв, без цього час на землі зупиниться
(В. Дрозд)
.