СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИСЯ
, я́юся, я́єшся, рідко БЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. благословля́ться; недок., БЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. благословля́ться; док.
Діставати благословення
.
Зроду-віку по-християнському в церкві вінчалися і благословлятися під ікони ставали
(Ю. Смолич)
;
Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти
(Сл. Гр.)
.
(1)
 
Благословля́тися (рідко бра́тися) / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок, на світа́ння),
безос.
світати, розвиднюватися
.
[
Макар
:]
На світ береться.
[
Вишневий
(подивився на схід):
]
Так. Світає
(П. Куліш)
;
Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком
(У. Самчук)
;
Ніч – довгу, холодну, дрімотливу – пробув Василь на станції... А як стало благословлятися на світанок – вирушив у дорогу
(П. Інгульський)
;
Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день
(М. Стельмах)
;
– Розказуйте швиденько, бо незабаром вже на світання благословиться, то й не встигну я поради вам дати
(Марко Вовчок)
;
Другого дня, тільки на світ заблагословилось, Трохим збудив Данила город орати
(Л. Яновська)
;
Надворі благословилося на світ
(І. Багряний)
.