СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛАГОРО́ДСТВО
, а, с.
1
.
Чистота моральних якостей; чесність, порядність
.
Рубанюк добре розумів благородство жінки, що тільки-но давала свідчення і не видала його
(І. Цюпа)
;
Пантелеймон Куліш вірив, що його зрозуміють нащадки, пізнає благородство його трудів і замірів Україна
(з публіц. літ.)
.
2
.
Висока якість, довершеність, досконалість
.
Рухи швидкі і легкі, але немає в них благородства
(О. Довженко)
;
Чкалов, вражений благородством обрисів старенької машини, придивлявся до відблисків вечірнього сонця на металевих частинах мотора
(О. Ільченко)
;
Олень – житель Карпат, уособлення сили, краси і благородства
(із журн.)
.
3
.
Належність до дворянського стану, роду
.
Підлий тепер багатіє, а вбогим стає благородний, Та благородства свого я не продам
(із журн.)
.