СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ
, а, е.
Який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий
.
Була вчора благополучна, а вночі і занедужала
(Сл. Гр.)
;
[
Микола
:]
Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги
(І. Карпенко-Карий)
;
Комплектувати свиноферми необхідно тільки з поголів'я благополучних щодо чуми місцевостей
(з наук. літ.)
.