СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЛА́ГОВІСТ
, у, ч., рел.-церк.
Дзвоніння перед початком церковної відправи
.
На дзвіниці чатував старий пасічник Чмель, щоб зустріти молодих урочистим благовістом
(З. Тулуб)
;
Ударив благовіст, і сальви дужі Врочисто гримнули
(Л. Забашта)
;
Від самого ранку над липовими гаями Печерська розлягався благовіст
(із журн.)
;
* Образно.
Перемога! .. Ще кілька хвилин тому бійці чули золотий благовіст над землею, чули святковий .. гомін народів
(О. Гончар)
;
* У порівн.
Скрикне спросоння пташка – й голос її полине світом, як благовіст
(Василь Шевчук)
.