БЛА́ГО
, а, с.
1
. Добро, щастя
. – Кланяйся отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра усякого зичу і блага
(Марко Вовчок)
;Нас натхнуло благо спільне; Геть змести поклали
[вирішили]
ми Бідування підневільне Та нерівність між людьми(П. Грабовський)
;Вода на півдні – велике благо
(з газ.)
.2
. тільки мн. бла́га,
благ.
Достатки, вигоди, дари природи і т. ін.; усе те, чого потребує людина в житті
. Природа, обважнена осінніми благами, лагідно благословляла людські веселощі
(Я. Качура)
;У давнину гадали, що існує певна сила, яка розподіляє між людьми життєві блага
(із журн.)
.3
. невідм., у знач. пред., розм.
Добре
. Благо тобі, друже-брате, Як є в тебе хата
(Т. Шевченко)
;– Мирно ви, діти мої, живете – і благо
(В. Дрозд)
.◇
(1)
Всіх благ!
– усталена форма прощання з добрими побажаннями
.Всіх благ і веселої вам поїздки!
(з Інтернету)
;(2)
На бла́го,
кого, чого, книжн.
– для добра кого-, чого-небудь
.– Не падай, Микито, духом. Твоя справа вірна, ти чесно працюєш на благо народу, отже, рано чи пізно, а твоє, Микитине, буде зверху
(О. Гончар)
.