СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЛАГА́ЮЧИЙ
, а, е.
Який благає, волає, просить
.
Назву Замок Святого Ангела одержав у 590 році, коли благаючій юрбі римлян з'явився ангел, що пророкував кінець жахливої епідемії чуми
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
Який виражає благання
.
Схопив
[Василь],
що було під рукою, побіг на тривожний, благаючий крик
(І. Цюпа)
.