СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЛАГА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., кого, про що, чого і без дод.; часто з інфін., також із спол. [S]щоб[/S].
Наполегливо, невідступно, ласкаво просити
.
Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі...
(Т. Шевченко)
;
Пару літ терпіли бойки, благали і жандармів, і ревізорів, щоб увільнили їх від напасті
(І. Франко)
;
“Відчиніть мерщій, благаю”, – За дверима голос просить
(В. Самійленко)
;
Матроси обливалися потом, поранені благали хоч краплі води
(В. Кучер)
;
– Ну ж, ну, всміхнися! – благала дівчина
(Василь Шевчук)
;
Господи, гніву пречистого благаю – не май за зле
(В. Стус)
;
* Образно.
Залишалося все-таки благати фортуну, щоб вона не зіпсувала грозою добрий день
(М. Хвильовий)
;
Мамині очі, повиті незникаючою тугою, благали
(О. Гончар)
.