СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЛАГА́ЛЬНО
.
Присл. до блага́льний.
Падає
[виночерпій]
навколішки і здіймає благально руки до Хуси
(Леся Українка)
;
Дівчина благально підвела на нього очі
(Яків Баш)
;
Нарешті Ярина благально сказала: – Заграйте, дідусю!
(П. Панч)
;
Великі сині оченята глянули на батька благально, хитренько
(О. Бердник)
;
* Образно.
Вирване з землі коріння благально простягає свої чорні руки до неба, до сонця
(М. Руденко)
.