СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІ́ТУМ
БІ́ТУМИ
, ів, мн. (одн. бі́тум, у, ч.).
Загальна назва різноманітних (природних чи штучних) вуглеводневих смолистих в'яжучих речовин
.
У природі трапляються бітуми в газоподібному, рідкому і твердому станах
(з наук. літ.)
;
Лава вулканна нестерпного бітуму. Бурхає полум'я. Валує дим
(І. Драч)
.