СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БІСНУВА́ТИСЯ
, у́юся, у́єшся, недок.
1
.
Бути одержимим бісом
.
До Нього
[Ісуса Христа]
один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним, і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
.
2
.
Бути в стані великого збудження, роздратування; лютувати
.
Турн біснується, лютує, В сусідні царства шле послів
(І. Котляревський)
;
Максим біснувався, а проте ще дужче закохувався
(Панас Мирний)
;
Бачачи безнадійність свого становища, Шулькевич біснувався в своєму безсиллі
(Ю. Збанацький)
;
* Образно.
Море навколо нас. Воно біснується й вирує
(П. Тичина)
.