СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИПУ́ЧІСТЬ
, чості, ж.
Властивість за знач. кипу́чий.
В ньому
[вині]
кипучість Іпокрени; Його прозорий струм шалений
(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
;
Він милувався з високої кручі кипучістю хвиль, відчуваючи в них спорідненість своїм почуттям
(із журн.)
;
Хлопець таки чимось хвилював її, подобались Лесі його енергія, життєрадісність, кипучість, те, чого їй, здається, бракувало самій, так рано підтятій, надломленій втратою
(О. Гончар)
;
За кипучістю металу фахівці інколи перевіряють його щільність
(з навч. літ.)
.