СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИПІ́ТИ
, плю́, пи́ш; мн. кипля́ть; недок.
1
.
перев. 3 ос.
Клекотіти, вирувати, пінитися під час нагрівання, випускаючи гарячу пару (про рідину)
.
В чорнім котлі кипить вода, дим збивається вгору, під дах, і вилітає крізь ґонти
(М. Коцюбинський)
;
[
Гаврило
:]
Ви ж підете спочатку в пекло і будете .. дивитись, щоб кипіла добре смола і сірка в казанах
(О. Корнійчук)
;
– Коли вода кипить, не стромляй пальця у воду, – проказав Стан
(І. Білик)
;
У закінчених казанах смола кипить, у смолі козаки хлюпостяться, люльки смалять, баляндрасять, регочуться
(В. Дрозд)
;
* Образно.
Земля кипить під кулями. Наче градом б'є на землю з цієї страшної ревучої хмари
(Ю. Яновський)
;
// 
безос.
Навколо кипіло, клекотало
(І. Багряний)
;
У казанах кипіло й варилося
(із журн.)
;
// 
перев. 3 ос.
Доходити до точки перетворення на пару; закипати
.
Вода кипить при 100 градусах Цельсія, потім випаровується
(з навч. літ.)
;
// 
перев. 3 ос.
Нагрівшись до відповідної температури, випускати пару (про посудину з рідиною)
.
В передпокої .. на електричній плитці кипить закрита каструлька
(І. Кочерга)
;
Хтось побіг у суміжну юрту, де кипів самовар, і не піалу чаю, а весь самовар притяг до хворого
(З. Тулуб)
;
Чайник кипів на вікні
(В. Владко)
;
// 
перев. 3 ос.
Закипівши, варитися
.
Риба кипіла в казані, а кругом казана на дзиґликах сиділи рибалки
(І. Нечуй-Левицький)
;
Поки м'ясо кипить, кришимо стиглі м'яті помідори в невеличку каструльку й ставимо на вогонь
(із журн.)
;
// 
перев. 3 ос.
Плавитися (про метал)
.
Кипів метал, розтоплений до краю, Летіли іскри
(Я. Шпорта)
;
Багато разів бачив Семен Крутояр, як кипить сталь, і завжди складалося враження, ніби кипить вона по-новому
(В. Собко)
.
2
.
перев. 3 ос., перен.
Бурхливо вирувати, бурхати, клекотіти (про холодні, не підігріті рідини)
.
Вода кипіла під веслами, човни тремтіли й скакали на воді, як живі
(М. Коцюбинський)
;
Навколо плоту кипіла білим шумовинням вода
(В. Петльований)
;
* Образно.
В Ташані вода як синькою розведена, і сині хмари киплять у ній, миються гнівною хвилею, яку безупинно гонить свіжий вітер-весняк
(Григорій Тютюнник)
;
// 
Шумувати (про вино, пиво та інші напої)
.
Вино з його іскрами било, .. струмочком кипіло
(Я. Щоголів)
.
3
.
перев. 3 ос., ким, чим, перен.
Бути наповненим або вкритим ким-, чим-небудь, що швидко рухається, пересувається, ворушиться
.
Лівий берег кипів, клекотав, ревів, скреготав тисячами моторів, гусениць, коліс
(Л. Дмитерко)
;
Кипіло плесо рибою
(І. Гончаренко)
;
// 
безос.
Навколо аж кипіло від людей
(А. Дімаров)
.
4
.
перен.
Бурхливо, палко виявлятися (про почуття, переживання)
.
У місті було тихо. Лише на базарах кипіли оголені пристрасті
(І. Микитенко)
;
Вартовий кипить, кричить на Васю, а Вася – ніякісінької уваги
(І. Багряний)
;
Та в мене душа кипить
(В. Владко)
;
Киплю я на вiтрах
(І. Драч)
;
// 
чим, від чого.
Бурхливо, палко відчувати, переживати що-небудь
.
Хоч всі в родині кипіли злістю і завзяттям.., але ніхто не міг докладно розказати Іванові, звідки пішла ворожнеча
(М. Коцюбинський)
;
Обидва ще кипіли ненавистю, обидва були ще напівсвідомі
(Мирослав Ірчан)
;
Любочка, хоч і сиділа нерухомо, вся кипіла від збудження і хвилювання
(В. Собко)
;
// 
перев. 3 ос.
Збурюватися (перев. у 3 знач.)
.
Воно таке молоде, юна ще така, в неї ще серце од кожного слова кипить, в неї ще думки рояться веселі дівочі
(Марко Вовчок)
;
В грудях
[Макса]
кипить глухе, незрозуміле роздратування, неспокій, образа
(В. Винниченко)
.
5
.
перен.
Відбуватися, здійснюватися дуже швидко, енергійно, бурхливо
.
Напрочуд грають кобзарі, Кипить шпарке весілля
(П. Грабовський)
;
Між друзів ясночолих Кипить розмова
(М. Зеров)
;
Нудьгувати їм не доводиться, життя кипить і вирує
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
// 
Відбуватися, проходити запекло, напружено (про війну, бій, боротьбу)
.
Бій кипів, скрізь валялися трупи
(П. Грабовський)
;
Даль ясна, і в голубому небі спокій, а на землі кипить війна
(В. Сосюра)
;
Вони прийняли бій і самі вдарили на ворога, тепер кипіли береги й поле, ніде не було рятунку
(С. Скляренко)
;
Звідси .. все ж легше опинятися в долині, там, де творчість і спогади про вересневий пором на Сіверському Дінці, за Білою Калитвою, за курганом, біля якого кипіла битва Ігоря з половцями
(Є. Пашковський)
;
// 
Вирувати, клекотіти (про роботу, мітинг)
.
Страйк! Страйк! Площа кипить. Оповіщення Лондоном війни підіймає шанси противників Сонячної машини
(В. Винниченко)
;
Коли я прибув до ставків, там уже кипіла робота
(І. Багмут)
;
На Майдані кипить робота
(Л. Костенко)
;
Ви заквапилися, бо вже відчули, як за вікнами починає кипіти площа
(Ю. Андрухович)
.
6
.
тільки 3 ос., перен.
Бути дуже великим, лютим (про мороз)
.
Ось схопилась хуртовина, Закурилася долина, І кипить мороз у полі На просторі та на волі
(Я. Щоголів)
;
А час линув. Кипіли морози, завивала хуртовина, царював холод
(М. Коцюбинський)
.
[Аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми)
(1)
 
Аж кипи́ть
щось відбувається, здійснюється і т. ін. дуже жваво, на повну силу
.
Ярмарок аж кипів. Вироюються і гомонять люди
(Марко Вовчок)
;
Скрізь аж кипить торгівля й купівля
(І. Нечуй-Левицький)
;
Качають сніг, втрамбовують, – робота аж кипить
(Н. Забіла)
;
Хіба мені лякатись грозобою, Коли душа нуртує – аж кипить
(І. Гнатюк)
;
Все кипи́ть усере́дині
Кипи́ть (закипа́є, скипа́є, скипа́ється) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла, скипі́лася) душа́ <Закипі́ло (скипі́ло, скипі́лося) се́рце>
(2)
 
Кипи́ть як (мов, ні́би і т. ін.) у казані́
відбувається сварка, велика суперечка і т. ін
.
Квасюк проганяв старих
[наймичок]
так саме, як вона
[дружина]
молодих. І через те в їх [них] у хаті завсігди
[завжди]
кипіло як у казані
(Б. Грінченко)
;
(3)
 
Кипі́ти в ключ (ключе́м)
бурхливо кипіти, шумувати
.
Мудрий борщ кипів уже в ключ; сичав, стікаючи на черінь
(О. Ільченко)
;
Личка червоні – не знать тільки, чи то від краски, чи від гарячої крові, що ключем кипить у палкому серці, завжди охочому – хоч половину миру обняти, тільки аби не жіночу
(Панас Мирний)
;
Кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х
(4)
 
Ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти
:
а)
 
здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю
.
Кипнем кипить робота на просторих ланах за селом – за погодної днини збирають урожай
(із журн.)
;
б)
 
вирувати, клекотіти
.
Бачим кадівби з кірцями: Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами Й Січа кипенем кипить
(Я. Щоголів)
;
Кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипи́ть (завиру́є, занурту́є і т. ін.) [у жи́лах (у скро́нях)]
(5)
 
На се́рці кипи́ть
чиїм, у кого
хто-небудь хвилюється, переживає і т. ін
.
Я умію більше мовчати, у собі гнітити, ніж розказувати перед людьми. Що їм до того, – що на моїм серці кипить?
(Панас Мирний)
;
При́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.)
(6)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) в окро́пі кипи́ть
інтенсивно, жваво, енергійно виконується яка-небудь робота, здійснюється якась справа і т. ін
.
День у день тобі як в окропі кипить. Полагодив
[Чіпка]
хату, давай погріб обчищати
(Панас Мирний)
.