СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИПІ́ННЯ
, я, с.
1
.
Дія і стан за знач. кипі́ти 1, 2
.
– Щось хочете сказати? – Хочу, – відповіла мати, здіймаючи з країв мідного таза рожеву, тремтливу від кипіння пінку
(А. Шиян)
;
Шум кипіння антифризу нагадував шипіння колонок .. перед тим, як вибухнути
(І. Карпа)
;
Люблю .. Кипіння сталі
(Л. Забашта)
;
Це тремтіння зумовлене кипінням розплавленої маси металів та мінералів усередині центрального вогнища
(В. Бабляк)
;
Потік то віддалявся, то знов біг назустріч. У спокійних місцях він наче завмирав, дрімав на осонні, але досить було йому натрапити на каміняччя, як закипав холодним кипінням, плигав, плескався здичавілими хвилями
(М. Олійник)
.
2
.
перен.
Бурхливий рух, діяльність
.
Знов робота, кипіння, тесання. Виростає, всміхається дім, – І змішалися праця й кохання Під наметом умито-дзвінким
(М. Рильський)
;
Життя – мить, кипіння, вихор
(О. Бердник)
;
Тепер Федір збагнув інше: перемога теж не перепустка в царство спокою, сну. Вона – лише мить життя. Воно ж – вічне кипіння, поступ
(Ю. Мушкетик)
.
3
.
чого, перен.
Бурхливий вияв яких-небудь почуттів
.
Єжов, ставши простішим своєю сидячою постаттю і силою стримуючи кипіння схвильованості, став відповідати, неначе витягаючи слова із свіжого роздумування
(Т. Осьмачка)
;
Мати, погамувавши кипіння своєї радості, терпляче жде, поки син здоровкається з чабанами та чабанками
(О. Гончар)
.