СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИ́ПА
, и.
1
.
ж.
Пачка або зв'язка яких-небудь предметів, складених один на одний
.
Вона швидко перегорнула у сумці велику кипу листів, витягла одного
(В. Нестайко)
;
Над Валиною головою, на тумбочці з кипою пригнічених червоним олівцем зошитів падає настільна лампа, яку забула вимкнути, перевіривши диктанти
(Є. Пашковський)
;
Кипа зошитів на класному столі ставала дедалі менше, і скоро там не залишилося жодного
(із журн.)
;
* Образно.
Тільки він спробував упхнутися до пристані, ведучи коня у поводу, як на його голову сипнулася кипа обурених побажань
(Д. Білий)
.
2
.
ж.
Велика пакувальна міра товару
.
Завантаження пресувальної камери вовною, пакування кип вовни та її втискування необхідно проводити при вимкненому електродвигуні
(з навч. літ.)
;
Після первинного оброблення льон подавали кипами до цеху
(із журн.)
.
3
.
ч. і ж., зневажл.
Про неповоротку людину, огрядних жінку або чоловіка
.
Оце ще кипа сидить!
(Сл. Б. Грінченка)
.