СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИ́НЕНИЙ
, КИ́НУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ки́нути.
Острів шипів, як розпечений камінь, кинутий в воду
(М. Коцюбинський)
;
Я бачив човен твій у шумі бурунів І котви
[кітви],
кинені край диких берегів
(М. Зеров)
;
Коні, кинуті піхотинцями напризволяще, розбрівшись долиною, спокійно паслися
(О. Гончар)
;
Може, іскорка й вашого серця спалахує в тім розпачливім змаганні людської істоти, приреченої на смерть, але бунтуючої – проти всього: проти неминучості, проти світу, проти логіки, проти стихії, проти долі самотньої, киненої напризволяще
(І. Багряний)
;
Кинений долею в глибоку підземну штольню, він чує сам по собі, що ті давні дні минули без повороту
(І. Франко)
;
// 
ки́нено, ки́нуто, безос. пред.
Людину кинуто в воду
(Ю. Яновський)
;
Останні дві літери переходили на дальшу сторінку, а сто тринадцяту було так само рішуче видерто і кинуто поруч із канапою на підлогу
(Ю. Андрухович)
.