СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИМВА́Л
, КІМВА́Л, а, ч.
Старовинний ударний музичний інструмент, що складався з двох мідних тарілок або чаш
.
З'являються музики з подвійними флейтами, кімвалами, тимпанами
(Леся Українка)
;
Не зводь у сні Зір свій звучий Дайте мені Кімвал брязкучий
(М. Семенко)
;
Тоді грали бубни, гуслі, кімвали й арфи, лунали співи, довкола стояв шарварок, проганяли усіх служників, окрім стременних, конюхів і Марка
(Ю. Мушкетик)
;
Відступили і вклонились всі, що тут зібрались, люди; їй на славу линуть кличі, линуть співи звідусюди, І солодкі звуки сурем, і кімвалів перегуди
(М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
.