СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КИЛИМЕ́ЦЬ
, мця́, ч.
Зменш.-пестл. до ки́лим.
І лавки були хороші, липові, із спинками, да
[та]
ще й килимцями позастилані
(П. Куліш)
;
У світлиці тій, не дуже великій, вздовж стін стоять широкі ослони, застелені різнобарвними, дуже красними килимцями місцевого виробу
(М. Коцюбинський)
;
Біля виходу двоє бадьорих, веселооких священиків, рум'яних, ставних, хутенько розстелюють розкішний товстий килим, а на нього кладуть ще менший кругленький килимець, щоб тільки ногами стати
(М. Малиновська)
.