СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КА́ТОРГА
, и, ж.
1
.
Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі з особливо суворим режимом, поєднаним із найтяжчими примусовими роботами, а також місце відбування такого покарання
.
Його засудили на довічну каторгу за замах на губернатора
(О. Донченко)
;
За щастя народу – ідеї свої – Батьки наші славні, в кайдани закуті, На каторгу йшли у сибірські краї...
(І. Нехода)
;
– Мого діда за участь у бунті в тисяча дев'ятсот другому році заслали на каторгу
(М. Дашкієв)
.
2
.
перен.
Надзвичайно важка, виснажлива праця; тяжке, нестерпне життя
.
Все ж то те якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою
(Марко Вовчок)
;
– І вночі не спи, і то – роби!.. Се – мученька тяжка! се – каторга гірка! І піднесло мене, дурну, сюди служити!
(Панас Мирний)
;
Шахта в часи капіталістичної експлуатації природних багатств на Криворіжжі вважалася каторгою, гіршою ніж заслання в далекий Сибір
(Іван Ле)
;
Моє життя – розтрощене корито, І світ для мене – каторга і кліть... Так краще в тридцять повністю згоріти, Ніж до півсотні помаленьку тліть
(В. Симоненко)
.
3
.
Старовинне морське веслове судно, веслярами на якому були полонені або засуджені, прикуті біля весел; вид галери
.
– Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах
(П. Куліш)
;
[
Яким
:]
Забрали мене татари в ясир та й продали на каторгу турецьку... Там я шість років вимучивсь...
(Б. Грінченко)
;
Іслам-Гірей і його вірний наставник Сефер Газі пливли турецькою каторгою під вартою двадцяти яничарів Егейським морем на південь
(Р. Іваничук)
;
Іспанці обстріляли турецьку каторгу, і хоч галера втекла, та, не доходячи берега, затонула
(Ю. Логвин)
.