СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАТО́ВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до катува́ти 1, 2
.
Он розбойник
[розбійник]
катований Зубами скрегоче
(Т. Шевченко)
;
– Та будьте ви прокляті, бісові кати!.. – застогнав крізь зуби катований Панчоха
(Іван Ле)
;
Катоване найжорстокішими катами віку, воно
[серце]
б'ється кволо й глухо
(Ю. Мушкетик)
;
// 
като́вано, [I]безос., пред.[/I]
.
Простий народ стогнав у тяжкій неволі під панами... А за кожний стогін його московським звичаєм катовано
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
у знач. ім. като́ваний,
ного,
ч.
Людина, яка зазнає тортур
.
Свист лози, гехкання за кожним ударом гайдуків, крики й зойки катованих переполошили всю двірню
(Ф. Бурлака)
;
У Мемфісі довго було чути плач катованих, а потім єгиптяни ще довше оплакували муки священного бика
(І. Білик)
.