СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
КАТЕРИ́НКА
, и, ж., заст.
1
.
Невеликий механічний орга́н без клавіш у вигляді коробки з лямкою, що надівається на плече; шарманка ( у 1 знач.).
Стих гомін. Прислухаються, чути: катеринка грає, і багацько дитячих голосів кричать
(А. Свидницький)
;
У двір ось увіходить голодранець якийсь з катеринкою, з хлопчиком. Зупинивсь перед вікнами, починає “Розлуки”
(А. Тесленко)
;
Чорновусий румун грав на катеринці, а маленька мавпа кумедно танцювала
(О. Донченко)
;
Тут крутилася під звуки катеринки карусель, високо вгору здіймалися гойдалки, продавали морозиво й насіння
(Б. Антоненко-Давидович)
.
2
.
У царській Росії – кредитний білет вартістю сто карбованців із зображенням Катерини II
.
– А я, бач, і прийшов попрохать, чи не позичив би ти мені катеринку?
(М. Коцюбинський)
;
На столі лежали цілі паки царських катеринок
(В. Кучер)
;
Вже дядьки неохоче беруть “миколаївські” – їм тепер давай срібло-золото або “катеринки” та “петрики”
(М. Стельмах)
;
Гість задумливо дивився на купу “катеринок” і дрібних грошей, що лежали окремо
(Б. Левін)
.