СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
КАТАЛІЗА́ТОР
, а, ч., хім.
1
.
Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється
.
Найчастіше каталізатор перебуває в твердому стані, а реагенти і продукти реакції – в рідкому або газоподібному
(з наук. літ.)
;
У природних біологічних системах ферменти виконують функцію каталізаторів
(з наук.-попул. літ.)
;
– Єдине, що я визначив абсолютно точно: навіть незначні домішки органічних речовин зводять нанівець усі досліди, бо вуглець виступає як небажаний каталізатор
(М. Дашкієв)
.
2
.
[I]перен.[/I]
Те, що впливає на зміну активності певного процесу чи дії
.
Друзі, з тих, що ними фактично ніколи не були, стали каталізаторами в процесі й до того неугавному
(Олекса Ізарський)
;
Мрійники – каталізатори майбутнього. Не жаліючи себе, вони поривають сучасників у невідомість, бо знають – лише стріла в польоті досягає мети
(О. Бердник)
.