СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
КАТАКО́МБИ
, ко́мб, мн. (одн. катако́мба, и, ж.).
Природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами
.
Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій
(Ю. Збанацький)
;
Ще перед тим наслухалась, що катакомби тягнуться від Керчі на багато кiлометрiв
(О. Гончар)
;
Наш стародавній Київ споконвіку відомий як один з найбільших у Європі районів зосередження підземних ходів, печер і катакомб
(з газ.)
;
// 
У деяких містах Стародавнього Риму – такі ж підземелля, що правили першим християнам за притулок, а також за місце релігійних відправ і поховань
.
І всі за нею повставали І за апостолом пішли У катакомби
(Т. Шевченко)
;
Нічого християнського не було в них, нічого спільного з тими першими неофітами, що при світлі смолоскипів спускалися в катакомби і там молилися з відданою вірою і самозреченням, і там ховали своїх перших мучеників за віру
(О. Іваненко)
;
Шнурре намагався довести первісно близький зв'язок мистецтва катакомб з язичеським малярством епохи імператорів
(П. Загребельний)
;
* У порівн.
З вузенької вулички, з склепінням, як з катакомби, показалась процесія
(М. Коцюбинський)
;
Ніч глуха й довга, як одеські катакомби, куди ходив на екскурсію позаминулого року
(Ю. Мушкетик)
.